Ілюзія впевненості Печать
Автор: Эдуард Сивец   
08.09.2002 02:00

Мова у цій статі піде про випадок з життя Давида, і ми спробуємо знайти щось корисне для себе.

1Цар 17:32-40 "32 И сказал Давид Саулу: пусть никто не падает духом из-за него; раб твой пойдет и сразится с этим Филистимлянином. 33 И сказал Саул Давиду: не можешь ты идти против этого Филистимлянина, чтобы сразиться с ним, ибо ты еще юноша, а он воин от юности своей. 34 И сказал Давид Саулу: раб твой пас овец у отца своего, и когда, бывало, приходил лев или медведь и уносил овцу из стада, 35 то я гнался за ним и нападал на него и отнимал из пасти его;

а если он бросался на меня, то я брал его за космы и поражал его и умерщвлял его; 36 и льва и медведя убивал раб твой, и с этим Филистимлянином необрезанным будет то же, что с ними, потому что так поносит воинство Бога живаго. [Не пойти ли мне и поразить его, чтобы снять поношение с Израиля? Ибо кто этот необрезанный?] 37 И сказал Давид: Господь, Который избавлял меня от льва и медведя, избавит меня и от руки этого Филистимлянина." Саул дав добро - «И сказал Саул Давиду: иди, и да будет Господь с тобою». Але читаємо вже в наступному вірші: «38 И одел Саул Давида в свои одежды, и возложил на голову его медный шлем, и надел на него броню. 39 И опоясался Давид мечом его сверх одежды». Щож виходить? Тільки що Давид казав, що Господь сильний позбавити його від руки Голіафа, а Саул й каже: йди хай Бог буде з тобою, але тільки вдягни ось шолом, броні трохи, і, меч незабудь. Бо ведмідь ведмедьом, а обладунки не завадять. А Давид все зняв з себе, тому що не звик він до такого. І тим більше обладунки створюють так звану ІЛЮЗІЮ ВПЕВНЕНОСТІ.

 

Люди, професії яких повязані з роботою на висоті, страхують себе страховочним тросом - леєром, і наявність троса знижує їхню уважність та пильність. І тому такі люди більше зриваються, ніж ті, які працюють без страховки і уважність яких працює на 120% , тому що від цього залежить життя. Так і у випадку з Давидом - «Боже на тебе покладаюсь (але, як дістанеться, то хоть броня є)». Але він зробив інакше... Праща, посох, камінці з джерела, і - повна надія на Господа. До того ж, праща не з тих видів зброї, де можливо було вдосконалювати свої здібності. І влучність залежала від багатьох факторів: вага каменю, відстань, кут, під яким кидати. «45 А Давид отвечал Филистимлянину: ты идешь против меня с мечом и копьем и щитом, а я иду против тебя во имя Господа Саваофа, Бога воинств Израильских, которые ты поносил; 46 ныне предаст тебя Господь в руку мою, и я убью тебя, и сниму с тебя голову твою, и отдам [труп твой и] трупы войска Филистимского птицам небесным и зверям земным, и узнает вся земля, что есть Бог в Израиле; 47 и узнает весь этот сонм, что не мечом и копьем спасает Господь, ибо это война Господа, и Он предаст вас в руки наши». І тому, коли голова Голіафа виявилась в руці Давида, було зрозуміло, що з ним Бог і це Його дії.

Можливо наші вміння (навички), наш досвід в тих чи інших ситуаціях, наші знання створюють нам ІЛЮЗІЮ ВПЕВНЕНОСТІ, і заважають довірятися Богу цілком і повністю. Мусимо памятати, що це може бути для нас фатально.

Дуже хотілося б щоб нас стосувались слова, які писав той же Давид , маючи досвід Пс.5:12 «И возрадуются все уповающие на Тебя, вечно будут ликовать, и Ты будешь покровительствовать им; и будут хвалиться Тобою любящие имя Твое».

Амінь.