В цій статті ми будемо розмірковувати про.. Христа розп’ятого, а саме про те, від чого Він нас звільнив, тобто від гріхів. І один з них, на якому ми зупинимося більш детально – це образа.
Образа, як і будь який гріх, має негативні наслідки. Це всім відомо.
Образа не такий великий гріх, щоб на ньому зауважувати цілу проповідь. Якщо відверто – то так, гріх не сильно великий, з ним можна боротися, і легко його полишити.
Але основна річ, яка мене змусила говорити на цю тему, це не сам гріх образи.
Уявіть ситуацію: Якщо в людини підвищена температура, ВОНА ХВОРА?
Яка в неї хвороба? Підвищена температура. Нажаль такого діагнозу не поставить жоден лікар. Температура, це лише симптом. А викликати його може: вірус, патогенні причини, паразити, аутоімунні захворювання…
Розумієте, до чого я веду?… Наявність образи не так страшно, з образою можна жити…, але біда в тому, що образа вказує на якусь серйознішу гріховну болячку.
Здорові люди температури не мають, чи не так? Отже люди з належним духовним рівнем – не ображаються і не ображають.
До речі є ще один симптом, який вказує на теж саме що й образа, це дратівливість/раздражительность. Ви коли не будь звертали увагу, який корінь слова раздражительность? Дразнить!! Як правило дразнить можна собаку… не допускаймо щоб диявол дражнив нас як собак… ми ж люди!!!
Назад до образи. Як я вже сказав, образа – це показник низького духовного стану. Наприклад, коли я спостерігаю в когось образу, (після цієї статті у вас те саме буде), я більш переймаюсь, що ця людина духовне немовля, а, ніж, що вона образою погіршила з кимсь стосунки.
Розглянемо, як протікає цей гріх. Зауважимо спершу, що ми говоримо про гріх, який впливає на взаємини між людьми. Ну ми не можемо ображатися на машину, що вона поламалася, чи на яблуню, що не вродила, інакше потрібно стаціонарне лікування в прямому сенсі. Образа проходить між людьми.
На вашу думку, що потрібно щоб вона наступила? Потрібно дві сторони – одна ображає, інша ображається!
Образа це,
Є люди, в яких просто дар ображати інших, принижувати їх, як на одинці, так і публічно, це вказує на низьку самооцінку і високу гордість.
Але я не про тих, хто ображає, з тими все ясно… але є ті, кого ображають. Отут все цікавіше.
Ті хто ображає, виправдання не мають, їх судить Бог, якщо вони не засуджують себе самі.
Але ті, хто ображаються часто лукавлять, маніпулюють, шукаючи собі виправдання. Мовляв, це він винен, що мене образив, а я ангел з крильцями. Розумієте, для того, щоб образитися потрібно прийняти свідоме рішення.
Є образа, як природна захисна реакція на приниження, як властивість людської психіки.
Як би я сказав щось образливе зараз у ваш бік, у вас неодмінно має з’явитися це відчуття образи, на емоційному тлі.
Але коли вже емоції зпали, а почуття все ще тримається… Отут вона, температурка. І не потрібно казати, що це мене образили… А я сама (свідомо кажу САМА) винна, що дала місце розвитку цьому гріху.
Образу потрібно прощати. О, скільки сімей рушилося через неможливість простити образу, скільки конфліктів виникало, скільки пекло здобуло собі людей через образу.
Люди не вмирають від щеплення МАНТУ, а від туберкульозу. Губить не образа, а надмірна гордість, яка не може здолати образу. Гордість, яка згубила Люцифера, гордість, яка не дає мені можливості переступити через власне «Я» і попросити пробачення чи простити, і, навіть, якщо інша сторона пробачення не простить.
І образа цю гордість виявляє в нас, як щеплення МАНТУ виявляє туберкульоз.
Образа – гріх по суті не великий, але комар теж комашка не велика, а часом може не дати виспатися… Так як комар може відібрати у нас сон, так образа може позбавити нас покою, але покою вічного…
Якщо ми раптом когось образили, і ми знаємо, що це завдало шкоди комусь, прошу, не лише ради ваших з ним особистих взаємин, ради ваших взаємин з Богом, мусите просити прощення в ображеної сторони. «Не оставайтесь должными никому ничем, кроме взаимной обиды?» «любви!!» Любов – це почуття яке виключає образу..
Якщо ви ображена сторона, простіть боржникам вашим і розв’яжіть Богу руки простити вас.
Якщо не прощаєте ви, не прощається і вам – основа молитви «Отче наш». Якщо у вас є на когось образа, ви в біді, виправляйте свій духовний стан.
Не жалійте свою гордість, вона від цього не помре, а ви можете. Будучи не прощеною всемогутнім Богом, ви більше шкоди робите собі, а ніж тому, на кого ображаєтеся.
Кажуть образи залишають шрами на душі, абсолютно вірно, але шрам, це загоєна рана, і від шрамів не помирають, а від ран, помирають. І якщо ви щоразу будете ображатись на всіх і вся, це тільки на руку дияволу, який прийшов вкрасти, вбити і знищити, якщо колупати рану образи і не давати їй загоюватися, можна підхопити значно важчу інфекцію через відкриту рану. Не ризикуйте цим.
Краще образи записувати на піску, а добрі діла – на камені.
Важко запам’ятати все сказане? Запам’ятайте дві речі.
Зростайте в благодаті Божій, зміцнюйтесь, переходьте на твердішу їжу. Преображайтеся від слави в славу, як від Господня Духа. Образа – це щеплення, яке показує наявність в нас гордості. Але за Божої допомоги і нашого старання, хай це щеплення щоразу буде негативним.
Благослови вас Бог.
