Музично-поетичний фестиваль «Симфонія душі» в місті Хмельницький зібрав під «відчиненим небом» близько 1500 осіб на три дні. Про злиті благодать та рясне благословення читайте далі.
Осіння пора зазвичай характеризується меланхолійним настроєм, мінорним тоном та депресивним станом, але не в християн. Сотні віруючих із різних куточків України в цю пору зібрались в місті Хмельницький задля спільного прославлення Божого імені.
«Ось я бачу відчинене небо», – саме такі слова промовив перший мученик за віру, Стефан! Його слова й стали девізом фестивалю. Делегації з різних областей та близького зарубіжжя зібрались під одним дахом з метою віддати славу Богові. Всі учасники мали змогу не просто побачити «відчинене небо», але й перебувати в присутності того, хто живе там вічно. Ісус Христос наповнив приміщення молитовного будинку Церкви «Світло для Світу» своєю милістю та благодаттю, злив рясним дощем наповнення Духа Святого!
Відкривав фестиваль молитвою за благословення народу єпископ Геннадій Думанський.
День 1-й. «Музыка устанавливает настроение в богослужении» (Петро Стахов)
Фестиваль проводиться вже вчетверте, але насиченість та різнобарвність програми з кожним роком набирає все нових і нових обертів. 2012 рік не став винятком. Дещо символічним було, власне, відкриття найочікуванішої події року: хор з Молдови, котрий минулого pоку зіграв останній акорд фестивалю, цьогоріч заклав його початок. Хор Музичного факультету Української Теологічної Семінарії знову втішив нас своїм співом для Божої слави, а також вкотре подарував надію на світле майбутнє музичного служіння в помісних церквах.
Служитель з міста Бердичева Житомирської області, Петро Стахов, наголосив на простоті в музиці та акцентував увагу слухачів на важливості музичного служіння в церквах.
Головний спікер фестивалю, служитель з міста Київ, Ростислав Шкіндер, почав розкривати першу тему із циклу вчення про Духа Святого. Окрім того, що ми його (Духа Святого) маємо, потрібно не забувати й про повагу до святині. Аби гідно віддати йому належне, варто:
- жити свято;
- любити Священне Писання;
- бути активними в Церкві Христовій;
- любити оточуючих;
- сповіщати людям волю Божу.
Організатори ніби зумисне розділили програму дня другого таким чином, аби присутні могли порівняти всі можливі вияви музичного служіння в Церквах. Об’єднаний хор міст Хмельницький та Вінниця і Музичного факультету УТС виконували як твори музичної класики – Моцарт «Dies irae» («День гнева»), так і наші, «старі хіти» – «На небесной перекличке», «Серце чисте». Зіставленням йому (фестивальному хору) став хор з Білорусі, мінської церкви «Благодать». Всі присутні поглинали кожну ноту, кожний подих, кожний порух вуст хористів, і, мабуть, в думках кожного крутилось одне й те ж питання: «Цікаво, а який хор буде там, на небесах?»
Супровід симфонічного оркестру додав особливого апофеозу. До речі, з кожним роком оркестр залучає все більшу й більшу кількість музикантів, ставши уже міжнародним! Рівень професійності у музикантів дедалі зростає, і їх запрошують на різноманітні фестивалі та конференції в Україні, Молдові та Білорусі, для прославлення Божого імені. Не зважаючи на зовсім «молодий вік», якість гри надихає інших на створення аналогічних оркестрів (більшого чи меншого масштабу) в своїх церквах!
Навіть через свідчення наших друзів, ми могли зіставити дві грані Божої любові: повне оздоровлення після цілковитого зараження крові в організмі через палку та щиру молитву та зцілення як попередження про святе життя!
Про життя сповнене Божого благословення розповіла Діана з Рибниці (Молдова). Якось її запросили на роботу до Німеччини. Дівчина була надзвичайно рада такій можливості. Проте, пропрацювавши зовсім невеликий проміжок часу, відчула гострий біль в спині. Через кілька годин вона уже лежала на операційному столі. Руками лікарів повністю керував Господь, який і зцілив Діану від повного зараження крові. Завдяки настановам батька дівчина вірила у велику силу молитви та повсякчас сподівалась виключно на Господа. Дух Святий промовляв через неї навіть тоді, коли вона спала, до того ж тією мовою, якою розмовляв лікар, що лікував дівчину.
Полярним до цього стало свідоцтво Сергія із Вінниці. Повертаючись додому, хлопець потрапив в аварію. Кілька днів він лежав в комі, лікарі не давали ніяких обіцянок батькам. Хлопець повинен був померти ще в лікарні, але вижив завдяки молитвам церкви. Через певний період часу він почав по-трохи ходити. Але все це Бог робив з однією метою: повернути Сергія на шлях істини.
Такі різні та близькі серцю історії двох людей показали всім присутнім грані Божої любові, благословення та всемогутності.
У виконанні гурту «Soli Deo Gloria» молодь почула прекрасну пісню відомого християнина-виконавця Віктора Клименка, який, на жаль, не зміг бути присутнім на фестивалі.
Останнім зіставленням для пізнання найкращого стали проповіді брата Павла Федорука з Криму та Ростислава Шкіндера.
Головне, до чого закликав нас брат Павло, – мати таке життя, споглядаючи яке хочеться перед ним поклонититись! Але, на жаль, таких людей, за всю історію християнства, було вкрай мало. Головними положеннями, керуючись котрими матимемо в цьому успіх, стає відкидання компромісів стосовно гріха. «Часто ты понимаешь что делаешь неправильно, но всеравно продолжаешь это делать! Такие проявления касаются в основном каких-то видео, медиа файлов, игр, фильмов. Таким образом, мы иногда позволяем, чтобы у нас украли что-нибудь важное. Поэтому, мы должны иметь возможность и уметь видеть дальше, чем этот вообразимо, мы можем видеть последствия даже тогда, когда будущее кажется нам туманным!»
В свою чергу брат Ростислав Шкіндер, продовжуючи тему про дію Духа Святого, наголосив на важливих аспектах молитовного служіння. Для Церкви завжди потрібні апостоли, пророки, служителі, вчителі, пастори (Єфесянам 4:11-12), тому ми можемо реалізувати себе за наступними напрямками. Серед них представлені: ЗМІ (кожний певною мірою, в залежності від того, як може це реалізувати), через служіння милосердя (практичний приклад), в житті Церкви (участь в хорі, Недільній Школі, іншому служінні), молитовне служіння (або ж служіння ходотайства). Далі вчитель Біблії наголосив на порядкові та класифікації потреб, за які варто було б стояти в проломі!
Події другого дня закінчились жвавим полілогом учасників у фойє молитовного будинку. Хтось фотографувався, хтось говорив про те, чим «пахне» мода, а найбільш розвинені розмірковували над сутністю останнього часу.
День 3-й. «На небі не буде таких вже слів, а поки що «До побачення»!»
Нестандартний підхід організаторів до влаштування фестивалю просто вразив усіх тих, хто прийшов вчасно третього дня. Народ не розумів, чому оркестранти сидять в різних кінцях зали, хтось блукає коридором із своїм «знаряддям» творчості, а ще двоє просто грають посеред сцени якусь мелодію. Але буквально за кілька секунд все змінилося, адже з різних частин молитовного будинку до одного й того ж місця почали сходитись оркестранти, награючи мелодію пісні «Небеса ожидают меня». Ще мить – і зал встав! Просто неможливо словами передати, наскільки щирим був спів усіх присутніх, котрі були просто щасливі від того, що й самі стали учасниками такого грандіозного флешмобу!
А хор церкви «Благодать» продовжував співати для слави Божої, об’єднавши інтернаціональний контингент присутніх спільними мотивами. «Тому хто біля тебе дай любов» звучала на українській та білоруській мовах! Наразі не залишається сумнівів у тому, що «небесну мову» ми вивчимо швидко і без проблем.
Атмосфера свята, Божої присутності, сімейного затишку та любові наповняла місце зустрічі до останніх нот. Слова ведучих про обмеженість в часі пролітали через нашу свідомість, але їх замінили інші: «До зустрічі там, в небесах!»
Рекомендації: аби небо залишалось відчиненим, варто…
Три дні під відчиненим небом минули надто швидко, але ми можемо й надалі підтримувати той вогонь, яким запалились і надалі. Для цього варто дотримуватись рекомендацій від служителів Олега Окуненка (Білорусь) та Павла Федорука (АР Крим).
Брат Олег Окуненко (Білорусь) радить, як правильно розмовляти з Богом на прикладі життя Лота:
1. Ніколи не кажи Богові «Ні»!
Бог завжди дає людині вибір, а згодиться вона з ним чи ні – інша справа! Якщо ми погоджуємось з волею Божою, то навзаєм отримуємо мир в серці та радість від Святого Духа. Бог наказував Лотові піднятися на гору, але той відповів: «Ні!». Результат був плачевним!
2. «Не Моя, а Твоя нехай станеться воля!» (Луки 22:42)
Вчинивши по-своєму, Лот захотів залишитися з дочками в печері! Як наслідок власного вибору, а не слідування волі Господній результатом став страшний гріх. Обидві його дочки народили дітей від власного батька! Народи, які пішли від таких дітей всю свою історію ворогували з народом ізраїльським! Тобто, наслідок непослуху волі Божій відобразиться на наших нащадках в кількох поколіннях!
3. Нехай мир наповнює ваше серце!
Якщо ми будемо жити по Слово Божому, довіряти своє життя в Христові руки, слухатися його волі – щасливе майбутнє нам забезпечено, а з ним і мир в серці, «без якого ніхто не побачить Господа»! (Євреям 12:14)
Служитель Павло Федорук рекомендує дотримуватись трьох пунктів, аби бути успішним:
- Не бути легковажним!
- Працювати над своєю вірою!
- Правило однієї хвилини (почни з малого)!
- Хор церкви «Благодать» м. Мінськ, Білорусь: «Пшеница и плевелы».
- Фестивальний хор: «Dies irae» (Моцарт).
- Віктор Клименко (виконання Soli Deo Gloria): «Я нашел святую новь!».
- Загальний спів «Я один из тех».
Підсумував події фестивалю та благословив молодь в дорогу єпископ Хмельницької області Геннадій Думанський. Фестиваль проминув настільки швидко, що ми навіть не встигли зогледітись, але в серці залишалась радість від того, що в небі нам буде значно краще, і те прославлення, яке ми будемо переживати в небесній країні, триватиме вічно.
Юлія Данильченко
